святи́тель
- 1.
Heiliger
Deklination
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nom.nominative | святи́тель | святи́тели |
| gen.genitive | святи́теля | святи́телей |
| dat.dative | святи́телю | святи́телям |
| acc.accusative | святи́теля | святи́телей |
| inst.instrumental | святи́телем | святи́телями |
| prep.prepositional | святи́теле | святи́телях |
Wortfamilieсвяти́тьPRO
- святи́тьheilig halten; weihen
- свя́тостьheiliger Charakter
- посвяти́тьwidmen; einweihen
- святи́лищеHeiligtum; Zufluchtsort
- святи́тельHeiliger
GesperrtWortfamilien freischalten
Bearbeitungen
anonym hat Übersetzung vor 9 Jahren bearbeitet.
